понеділок, 16 лютого 2015 р.

День пам'яті воїнів-інтернаціоналістів

15 лютого, неділя
День пам’яті воїнів - інтернаціоналістів.

Коблік Даша 
Продовжуючи тему патріотичного виховання, у бібліотеці . був проведений вечір-реквієм "У полум'і війни".
Разом з класним керівником 5-Б класу Целовальник Т.А  бібліотекар Блудова М.М. підготували інформацію про українців, які виконували свій інтернаціональний обов'язок в Афганістані. Діти з захопленням слухали розповідь Коблік Д. про службу її батька і розглядали сімейний альбом.

Сімейний альбом родини Коблік.


Енергодарці - герої АТО
Найгостріший спосіб або спроба вирішення виникаючих протиріч у поглядах, інтересах або цілях наших спільних взаємин може викликати конфлікт. І добре, коли цей конфлікт можна вирішити мирним, дипломатичним шляхом. Коли це перестає бути можливим, більш того, ситуація стає вкрай загрозливою для обох сторін, виникає необхідність силового рішення проблеми. Це на жаль властиво як для простих людських взаємин, так і для відносин між цілими спільнотами, державами і навіть в середині однієї держави. Така ситуація,
Енергодарці - герої АТО

нажаль, склалася сьогодні і в Україні. Наші молоді хлопці пліч-о-пліч з ветеранами-афганцями  захищають свою країну.

У слав’ян існує одна мудрість, яка на російський мові звучить так: «не имей 100 рублей, а имей 100 друзей». Ця мудрість не виникла з вуст поетів чи прозаїків. Це просте народне спостереження. Багато хто з нас, з нагоди, активно використовують цю мудрість, так як допомога друзів може виявитися досить до речі, особливо в тих випадках, коли нам може загрожувати реальна фізична небезпека. Так і держави між собою іноді вдаються до допомоги своїх небайдужих сусідів, товаришів або відвертих друзів.
Тих, хто на практиці реалізує цю допомогу, називають воїнами-інтернаціоналістами. Вони, з честю і доблестю своїх батьків і дідів, без перебільшення героїчно стають в самий центр виниклої гарячої точки і гідно намагаються утримати або погасити конфліктну ситуацію, яку на даний момент вирішити по іншому немає ніякої можливості. У сучасному світі це звичайна практика.
Так було і в часи Великого суспільного утворення - Радянського Союзу, в яке входило 15-ть республік і яке займало 1/6 частину суші. Радянський Союз брав участь у багатьох військових конфліктах. Один з останніх, був конфлікт в Афганістані. Останню колону радянських військ з Афганістану було виведено 15-го лютого 1989-го року. Участь держави в цьому військовому конфлікті коштувало нам життя більше чотирнадцяти тисяч наших солдатів і офіцерів, здоров’я десятків тисяч військових. Будь-яка війна, як жорно ламає життя безлічі людей. Це жорстока правда.
Поділяючи всю біль з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, дітей і чоловіків, віддаючи данину поваги всім учасникам подібних подій, офіційно на законодавчому рівні в деяких суверенних державах, утворених після розпаду СРСР, за даними проекту DilovaMova.com, були встановлені відповідні пам’ятні дні. У Російській Федерації - це «День пам’яті про росіян, які виконували службовий обов’язок за межами Вітчизни», який прийнятий на підставі Федерального закону від 29-го листопада 2010-го року № 320-ФЗ і відзначається 15-го лютого. В Україні - це «День вшанування учасніків бойових Дій на теріторії інших держав», який встановлений Указом Президента незалежної України № 180/2004 від 11-го лютого 2004-го року і також щорічно відзначається 15-го лютого. Разом з Росією і Україною цей пам’ятний день відзначається і в Білорусії, де станом на 2010-й рік проживало близько 30-ти тисяч ветеранів-афганців.


Немає коментарів: