неділя, 14 лютого 2016 р.

Афганістан — ти край війни і крові,
тих молодих завзятих юнаків,
в котрих у грудях полум'я любові,
горить допоки дух їх не дотлів.
Згідно з Указом Президента України № 180/2004 від 11 лютого 2004 р. «Про День вшанування учасників бойових дій на території інших держав», щорічно 15 лютого в Україні відзначається День вшанування пам'яті учасників бойових дій на території інших держав

В цей день у 1989 році, після десятирічної війни, було завершено виведення радянських військ з Афганістану. В цей же день наші сусідні держави — Білорусь та Росія, відзначають День воїнів-інтернаціоналістів.
А починалось усе в 1979 р., коли СРСР, що прикривався лозунгом «інтернаціональної братської допомоги» афганському народу, почав неоголошену війну проти Афганістану з метою встановлення прокомуністичного режиму і маріонеткового уряду. Але радянські війська миру на афганську землю не принесли. Партизанський рух набув форми джихаду — священної війни за свою віру. Здолати цей рух радянській армії так і не вдалося. Навіть сьогодні війна в країні не припиняється, але це вже зовсім інша війна.
З України на Афганську війну за всі 10 років було направлено понад 160 тисяч чоловік, 3360 з них не повернулися додому. Але за словами «афганців», їх набагато більше: адже в перші роки війни забороняли навіть на надгробках писати, що людина загинула під час виконання інтернаціонального обов'язку. Нині в нашій країні мешкає 150 тис. учасників війни. Серед них — 3560 інвалідів, 8 тис поранених. Ці люди об'єдналися в Українську спілку ветеранів Афганістану.
З часу закінчення війни пройшло 23 роки, проте і до сьогодні не загоїлись рани у серцях матерів і жінок, які втратили своїх дітей та чоловіків на тій страшній, чужій, незрозумілій війні. Ціна, яка сплачена за воєнні амбіції колишніх чиновників та партфункціонерів, виявилась дуже високою.

Немає коментарів: